шарп
ШАРП, виг., розм.
Уживається як присудок за знач. ша́рпну́ти і ша́рпну́тися.
Я за віжки – шарп! Еге, Рябій ніби хто мотора вставив .. несе мене, як змій, через межі, борозни, канави! (Є. Кравченко);
Михась чи Гаврик злегка шарпав за шворку, i дзвiн мiдяно та лунко огризався: “данн! ” Михась – шарп! а дзвiн – “данн! ” (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шарп — шарп вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- шарп — ШАРП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ша́рпну́ти і ша́рпну́тися. Я за віжки — шарп! Еге, Рябій ніби хто мотора вставив.. несе мене, як змій, через межі, борозни, канави! (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 109). Словник української мови в 11 томах