1. Словник української мови у 20 томах

шарпак

ШАРПА́К, а́, ч., зневажл.

Убого одягнена людина; обідранець, голодранець.

Отак і виріс сиротою, У наймах. Сказано, шарпак, То й одружився собі так: Узяв хорошу та убогу (Т. Шевченко);

Йшли арештанти невлад, човгаючи шкарбанами, ляпаючи босими ногами, зимно кутаючи плечі в лахміття – чвалав гурт жалюгідних шарпаків (Ю. Смолич);

– Ніхто тебе зганять з твого шматка не збирається, а навпаки – прирізать іще хочемо. Щоб ти не ходив отаким шарпаком, а став на ноги (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарпак — див. ГОЛОДРАНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  2. шарпак — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. шарпак — шарпа́к іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  4. шарпак — А, ч. Електротехніка фірми «Sharp». Я візьму свого шарпака: у нього гарні динаміки. Словник сучасного українського сленгу
  5. шарпак — -а, ч., зневажл. Убого одягнена людина; обідранець, голодранець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шарпак — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
  7. шарпак — ШАРПА́К, а́, ч., зневажл. Убого одягнена людина; обідранець, голодранець. Отак і виріс сиротою, У наймах. Сказано, шарпак, То й одружився собі так: Узяв хорошу та убогу (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. шарпак — Шарпак, -ка м. Оборванецъ. Шевч. 525. Словник української мови Грінченка