шарпанина
ШАРПАНИ́НА, и, ж.
1. розм. Те саме, що ша́рпання.
– Якби не така шарпанина, то і в кіно, і в клуб, і над книжкою ночував би... (О. Гончар);
– Оце, як бачиш, Гришо. Не робота, а шарпанина нервів. Кожного носом ткни (А. Головко);
Гори, бескиддя, снігами забиті звори, занесені дороги, весь край пошарпаний війною, і далі триває шарпанина й розбій (П. Загребельний).
2. розм. Поспішне, метушливе ходіння; безперервна метушня, біганина.
У волості шарпанина-біганина: одно туди йде, друге звідти виходе, третього ведуть... (Панас Мирний).
3. заст. Страва з борошна, масла, яєць та порізаного тонкими смужками замороженого чи солоного м'яса або риби.
Був борщ до шпундрів з буряками, А в юшці потрух з галушками, Потім до соку каплуни; З отрібки баба, шарпанина, Печена з часником свинина, Крохналь [крохмаль], який їдять пани (І. Котляревський);
Соми, лящі на шарпанину (Сл. Б. Грінченка).
4. розм., рідко. Дуже старий, виношений або рваний одяг; дрантя.
[Запорожець:] Візьми собі мою шарпанину за коня та носи на здоров'я (Скида з себе шарпанину) (М. Кропивницький).
Значення в інших словниках
- шарпанина — див. метушня Словник синонімів Вусика
- шарпанина — шарпани́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шарпанина — Грабіж Словник застарілих та маловживаних слів
- шарпанина — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що шарпання. 2》 розм. Поспішне, метушливе ходіння; безперервна метушня, біганина. 3》 заст. Страва з борошна, масла, яєць та порізаного тонкими смужками замороженого чи солоного м'яса або риби. 4》 розм., рідко. Дуже старий, виношений або рваний одяг; дрантя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шарпанина — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
- шарпанина — Шарпани́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шарпанина — ШАРПАНИ́НА, и, ж. 1. розм. Те саме, що ша́рпання. — Якби не така шарпанина, то і в кіно, і в клуб, і над книжкою ночував би… (Гончар, Південь, 1951, 146); — Оце, як бачиш, Гришо. Не робота, а шарпанина нервів. Словник української мови в 11 томах
- шарпанина — Шарпанина, -ни ж. 1) Терзаніе, разрываніе. 2) Суета, бѣготня, волненіе. У волості шарпанина біганина. Мир. Пов. І. 129. Мирін під шарпанину десь дівся. Мир. ХРВ. 93. 3) Грабежъ, награбленное добро. Словник української мови Грінченка