1. Словник української мови у 20 томах

шарпання

ША́РПАННЯ, я, с.

Дія за знач. ша́рпати і ша́рпатися.

Шарпання дверима припинилось, але ніхто не заходив (М. Трублаїні);

Однак грубе шарпання, оце, що він так .. стрясонув її, подіяло на Світлану дивовижно. Сили її мовби одразу вернулись (О. Гончар);

Залізний дах сільради аж лопотів від скаженого шарпання вітру (І. Кириленко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарпання — [шарпан':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  2. шарпання — ша́рпання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. шарпання — -я, с. Дія за знач. шарпати і шарпатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шарпання — ША́РПАННЯ, я, с. Дія за знач. ша́рпати і ша́рпатися. Шарпання дверима припинилось, але ніхто не заходив (Трубл., Мандр., 1938, 132); Однак грубе шарпання, оце, що він так.. стрясонув її, подіяло на Світлану дивовижно. Словник української мови в 11 томах