1. Словник української мови у 20 томах

шасть

ШАСТЬ, виг., розм.

Уживається як пред. за знач. ша́стати і ша́снути.

[Настуся:] Добре, тату... (І веселенька шасть у хату) (Т. Шевченко);

– А ти, я бачу, жартівник, – говорить до нього Сазон. – Тільки жартувати будеш іншим разом, а зараз у нас друга балачка з тобою буде. – І – шасть руками парубкові під кожух (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шасть — I (виг.) гульк, ник, плюсь, тиць, сусіль, тарарах, тарах, шарах, шелеп, шелесть, шелесь, шусть II див. тікати Словник синонімів Вусика
  2. шасть — шасть 1 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. шасть 2 вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. шасть — незм., розм. Уживається як присудк. сл. за знач. шастати і шаснути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шасть — ШАСТЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. ша́стати і ша́снути. [Настуся:] Добре, тату… (І веселенька шасть у хату) (Шевч., II, 1963, 190); — А ти, я бачу, жартівник,— говорить до нього Сазон. Словник української мови в 11 томах
  5. шасть — Шасть меж., выражающее нечаянное появленіе, быстрое движеніе, быстрый ударъ. Мнж. 96. Шасть, що Бог дасть. Ном. № 4278. Шасть батька в напасть, а діти по наймах. Ном. № 10378. І веселенька шасть у хату. Шевч. Словник української мови Грінченка