шафер
ША́ФЕР, а, ч., етн., діал.
Боярин (у 2 знач.).
З хати на ґанок виходять шафери з образами й свічками, сходять по східцях і стають по обидва боки ґанку (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шафер — г., (на весіллі) дружба, боярин, дружко; д-о ШАФЕРУВАТИ, бути за дружбу. Словник синонімів Караванського
- шафер — (весілля) дружба, дружко, дружбонько, дружбиненько, (вона) дружка, друженька, дружечка Словник чужослів Павло Штепа
- шафер — ша́фер іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- шафер — А, ч. Той, хто полюбляє залишати собі чужі запальнички. Моя порада: тому шаферу запальнички краще не давати. Словник сучасного українського сленгу
- шафер — -а, ч., етн., зах. Дружба (див. дружба II), боярин. Великий тлумачний словник сучасної мови