1. Словник української мови у 20 томах

шафка

ША́ФКА, и, ж.

Зменш. до ша́фа.

Експедиторка почала перебирати листи в шафці (І. Франко);

Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (А. Головко);

Зберігати різці треба в інструментальній шафці, де в кожному відділенні має бути певний інструмент. Це допоможе в разі потреби швидко знайти його (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шафка — [шафка] -фкие, д. і м. -фц'і, р. мн. -фок Орфоепічний словник української мови
  2. шафка — ша́фка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шафка — -и, ж. Зменш. до шафа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шафка — ША́ФКА, и, ж. Зменш. до ша́фа. Експедиторка почала перебирати листи в шафці (Фр., III, 1950, 103); Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (Головко, І, 1957, 442)... Словник української мови в 11 томах