шваби

ШВА́БИ́, шваб, швабі́в, мн. (одн. шваб, а, ч.; шва́бка, и, ж.).

1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії.

Мадяри звуть тутешніх німців швабами (Л. Первомайський).

2. зневажл. Німці.

Валігурський ненавидів швабів усею [усією] душею, про се Калинович знав (І. Франко);

– Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шваби — -ів, мн. (одн. шваб, -а, ч.; швабка, -и, ж.). 1》 Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. 2》 зневажл. Німці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. шваби — ШВА́БИ, ів, мн. (одн. шваб, а, ч.; шва́бка, и, ж.). 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяри звуть тутешніх німців швабами (Перв., Атака.., 1946, 171). 2. зневажл. Німці. Словник української мови в 11 томах