шваби
ШВА́БИ, ів, мн. (одн. шваб, а, ч.; шва́бка, и, ж.).
1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії.
Мадяри звуть тутешніх німців швабами (Перв., Атака.., 1946, 171).
2. зневажл. Німці.
Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав (Фр., VI, 1951, 329);
— Цю гору шваби називали лінія оборони, але то не є так (Кучер, Дорога.., 1958, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шваби — ШВА́БИ́, шваб, швабі́в, мн. (одн. шваб, а, ч.; шва́бка, и, ж.). 1. Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. Мадяри звуть тутешніх німців швабами (Л. Первомайський). 2. зневажл. Німці. Словник української мови у 20 томах
- шваби — -ів, мн. (одн. шваб, -а, ч.; швабка, -и, ж.). 1》 Обласна група німців, населення колишнього герцогства Швабії. 2》 зневажл. Німці. Великий тлумачний словник сучасної мови