швакати

ШВА́КАТИ, аю, єш, недок., кого, що.

Бити, вдаряти кого-, що-небудь.

Підійшов грішник ближче, дивиться, а під дичкою – колиска. Колиска велика, не дитинська [дитяча], а люди по черзі підходять і колиску колишуть. Панський гайдук стоїть коло самої колиски і швакає людей батожищем, бо люди не можуть панові догодити (з легенди).