швидкоростучий

ШВИДКОРОСТУ́ЧИЙ, а, е.

Те саме, що швидкоро́слий.

Резервом, який має набагато поповнити наші лісові скарби, є розведення швидкоростучих дерев (М. Чабанівський);

Під назвою швидкоростучих розуміють ряд деревних порід, які дають у середньому за один рік пагони значної довжини (з наук. літ.);

Персик є швидкоростучою породою (з наук. літ.);

– А швидкоростучі [індики], а їстівні – тьху, тьху, щоб не наврочити, м'ясо біле та ніжне, як курятина, саме на старі зуби (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me