1. Словник української мови в 11 томах

швидкоростучий

ШВИДКОРОСТУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що швидкоро́слий.

Резервом, який має набагато поповнити наші лісові скарби, є розведення швидкоростучих дерев (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 204);

Під назвою швидкоростучих розуміють ряд деревних порід, які дають у середньому за один рік пагони значної довжини (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 53);

Персик є швидкоростучою породою (Колг. Укр., 8, 1959, 40);

— А швидкоростучі [індики], а їстівні — тьху, тьху, щоб не наврочити, м’ясо біле та ніжне, як курятина, саме на старі зуби (Донч., VI, 1957, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швидкоростучий — ШВИДКОРОСТУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що швидкоро́слий. Резервом, який має набагато поповнити наші лісові скарби, є розведення швидкоростучих дерев (М. Словник української мови у 20 томах
  2. швидкоростучий — -а, -е. Те саме, що швидкорослий. Великий тлумачний словник сучасної мови