шворіння

ШВОРІ́ННЯ, я, с.

Збірн. до шво́рінь (переважно про ознаку твердості).

На вузенький окраєць жилавої скиби лягає другий. Бризчить [бризкає] під череслом плутане коріння пирію, тверде, як шворіння, лопушине, та щавлеве (А. М'ястківський).