шворінь
ШВО́РІНЬ, рня, ч.
Металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін.
[Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає?.. [Василь:] Шворінь і такі інші подробиці (В. Самійленко);
Причіп-розпуск зроблено без кузова, він має поворотний коник, який з'єднується з рамою з допомогою шворня (з навч. літ.);
Гаврило десь іде вулицею з товстим шворнем у руках (І. Микитенко);
На землі під ґанком, спиною обпершись об колону, Невкипілий стояв з шворнем у зведеній над головою руці (А. Головко).
◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) розпе́чений шво́рінь – дуже виразно, чітко.
– Дивний сон мені приснився ниньки. Ніби повторення того самого, що тоді – на Херсонщині. Згадуєш? – Атож. Той мені врізався мов розпечений шворінь. Тільки ти ж тоді не доказала його... (О. Бердник).
Значення в інших словниках
- шворінь — див. СТРИЖЕНЬ, п! ПРОГОНИЧ, шкворінь, з. швірень Словник синонімів Караванського
- шворінь — шво́рінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шворінь — -рня, ч. Металевий або дерев'яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шворінь — як (мов, ні́би і т. ін.) розпе́чений шво́рінь. Дуже виразно, чітко. — Дивний сон мені приснився ниньки. Ніби повторення того самого, що тоді — на Херсонщині. Згадуєш? — Атож. Той мені врізався мов розпечений шворінь. Тільки ти ж тоді не доказала його… (О. Бердник). Фразеологічний словник української мови
- шворінь — СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень... Словник синонімів української мови
- шворінь — Шво́рінь, шво́реня, -реневі; -рені, -нів і шво́[і́]рень, шво́[і́]рня; -рні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шворінь — ШВО́РІНЬ, рня, ч. Металевий або дерев’яний стержень, що є вертикальною віссю передка воза, візка чи поворотним пристроєм в автомобілі, локомотиві і т. ін. [Гавкун:] Ану лишень, назвіть усі частини чумацького воза. А нуте, хто знає?.. Словник української мови в 11 томах
- шворінь — Шворінь, -рня м. 1) = швірень. Рудч. Чп. 249. Чуб. VII. 402. 2) Часть ткацкаго станка. см. верстат. Вас. 165. Словник української мови Грінченка