шворіньок
ШВОРІНЬО́К, нька́, ч.
Зменш. до шво́рінь.
Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком, і перевернувся Оксенові світ землею вгору, а небом униз (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шворіньок — шворіньо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шворіньок — -нька, ч. Зменш. до шворінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шворіньок — ШВОРІНЬО́К, нька́, ч. Зменш. до шво́рінь. Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком, і перевернувся Оксенові світ землею вгору, а небом униз (Тют., Вир, 1964, 22). Словник української мови в 11 томах