шворіньок
ШВОРІНЬО́К, нька́, ч. Зменш. до шво́рінь.
Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком, і перевернувся Оксенові світ землею вгору, а небом униз (Тют., Вир, 1964, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шворіньок — ШВОРІНЬО́К, нька́, ч. Зменш. до шво́рінь. Прийшов із далеких хуторів парубок, по імені Устим; цей не розпитував Оксена, хто він та звідки, а цюкнув по голові шворіньком, і перевернувся Оксенові світ землею вгору, а небом униз (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах
- шворіньок — шворіньо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- шворіньок — -нька, ч. Зменш. до шворінь. Великий тлумачний словник сучасної мови