1. Словник української мови в 11 томах

швякати

ШВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех., діал. Цьвохкати.

Мирон.. візьме прутик, швякає по повітрі або стинає головки з будяків та ластів’ячого зілля (Фр., І, 1955, 231).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. швякати — Бити прутом, лозиною [I] — бити тонким прутом [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. швякати — ШВЯ́КАТИ, аю, аєш, недок., кого, що, по чому, діал. Цьвохкати. Мирон .. візьме прутик, швякає по повітрі або стинає головки з будяків та ластів'ячого зілля (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. швякати — швя́кати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  4. швякати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., діал. Цьвохкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. швякати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови