шелестівка
ШЕЛЕСТІ́ВКА, и, ж., заст.
Приголосний звук.
Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко, легко до вимови (В. Самійленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Шелестівка — Ше́лестівка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- шелестівка — -и, ж., заст. Приголосний звук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шелестівка — ПРИ́ГОЛОСНИЙ (звук), КОНСОНА́НТ лінгв., ШЕЛЕСТІ́ВКА заст., СУ́ГОЛОСНИЙ заст. Ненаголошений звук у міг у XІ віці повстати і з приголосного в (А. Кримський); Не любить (українська мова) такого поєднання шелестівок.., яке тяжко вимовити (В. Словник синонімів української мови
- шелестівка — ШЕЛЕСТІ́ВКА, и, ж., заст. Приголосний звук. Жива народна мова має кілька дуже простих способів до уникання збігу багатьох шелестівок, і через те слова єднаються плавко, легко до вимови (Сам., II, 1958, 366). Словник української мови в 11 томах