шепітно
ШЕ́ПІТНО.
Присл. до ше́пітний.
Василь промовляв до неї шепітно, глухо, однак вона чула (М. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
ШЕ́ПІТНО.
Присл. до ше́пітний.
Василь промовляв до неї шепітно, глухо, однак вона чула (М. Олійник).