шерехтіти
ШЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок., чим і без дод., розм.
Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні).
Шерехтіли де-не-де віниками двірники (Н. Рибак);
Раптом він чує, як щось шерехтить біля нього (І. Багмут);
За вікнами Новопетергофського палацу шерехтіли сніг і дощ (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шерехтіти — див. шуміти Словник синонімів Вусика
- шерехтіти — шерехті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шерехтіти — -тить, недок., чим і без додатка, розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шерехтіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- шерехтіти — ШЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок., чим і без додатка, розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні). Шерехтіли де-не-де віниками двірники (Рибак, Час.. Словник української мови в 11 томах