1. Словник української мови в 11 томах

шерехтіти

ШЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок., чим і без додатка, розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні).

Шерехтіли де-не-де віниками двірники (Рибак, Час.., 1960, 174);

Раптом він чує, як щось шерехтить біля нього (Багмут, Опов., 1959, 14);

За вікнами Новопетергофського палацу шерехтіли сніг і дощ (Стельмах, І, 1962, 620).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерехтіти — див. шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шерехтіти — ШЕРЕХТІ́ТИ, ти́ть, недок., чим і без дод., розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні). Шерехтіли де-не-де віниками двірники (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. шерехтіти — шерехті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шерехтіти — -тить, недок., чим і без додатка, розм. Утворювати легкий шарудливий або шелесткий звук (перев. тертям об що-небудь чи дотиком чогось до шорсткої поверхні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шерехтіти — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови