1. Словник української мови у 20 томах

шерстистий

ШЕРСТИ́СТИЙ, а, е.

1. Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю.

Шерстистий носорог.

2. Те саме, що ворси́стий;

// Уживається як складник ботанічних назв, термінів.

Помітно збільшується в рослинному покриві Хомутовського степу участь солонечника шерстистого .. і маруни кучерявої (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерстистий — [шеирстистией] м. (на) -стому/ -с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  2. шерстистий — шерсти́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шерстистий — -а, -е. 1》 Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю. 2》 Те саме, що ворсистий. || Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шерстистий — ШЕРСТИ́СТИЙ (з довгою і густою шерстю); ВОВНИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ також с. г. (перев. про овець, кіз). Поблизу Києва знайшли череп шерстистого носорога (з журналу); Маємо все: ліси й води, коні швидкі, корови молочні, вівці вовнисті (П. Словник синонімів української мови
  5. шерстистий — ШЕРСТИ́СТИЙ, а, е. 1. Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю. У другій половині XVIII ст. академік Петербурзької Академії наук... Словник української мови в 11 томах