шерстистий

ШЕРСТИ́СТИЙ, а, е.

1. Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю.

У другій половині XVIII ст. академік Петербурзької Академії наук П. Паллас під час перебування в експедиції в Сибіру особисто побачив, а пізніше докладно описав голову і ногу від шерстистого носорога, який зберігся в мерзлому грунті з шерстю (Знання.., 1, 1966, 4).

2. Те саме, що ворси́стий;

// Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.

Помітно збільшується в рослинному покриві Хомутовського степу участь солонечника шерстистого.. і маруни кучерявої (Укр. бот. ж., XIII, 2, 1956, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерстистий — [шеирстистией] м. (на) -стому/ -с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  2. шерстистий — ШЕРСТИ́СТИЙ, а, е. 1. Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю. Шерстистий носорог. 2. Те саме, що ворси́стий; // Уживається як складник ботанічних назв, термінів. Словник української мови у 20 томах
  3. шерстистий — шерсти́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  4. шерстистий — -а, -е. 1》 Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю. 2》 Те саме, що ворсистий. || Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шерстистий — ШЕРСТИ́СТИЙ (з довгою і густою шерстю); ВОВНИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ також с. г. (перев. про овець, кіз). Поблизу Києва знайшли череп шерстистого носорога (з журналу); Маємо все: ліси й води, коні швидкі, корови молочні, вівці вовнисті (П. Словник синонімів української мови