шерхлогубий
ШЕРХЛОГУ́БИЙ, а, е.
З потрісканими від холоду губами (про людину).
Старий [Шаламай] вище колін вгруз у перемет, а за батьком, подзвонюючи міддю, позіскакували усі дебелясті, шерхлогубі і вузькоокі Шаламаєнки (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шерхлогубий — шерхлогу́бий прикметник Орфографічний словник української мови