1. Словник української мови у 20 томах

шерхіт

ШЕ́РХІТ, хоту, ч.

Глухий звук, шум від тертя чогось об що-небудь; шурхіт.

На березі лише шерхіт хвиль, і страшно глянути на шаланду, як людина – самотня вона серед водяних гір (Ю. Яновський);

Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Л. Смілянський);

Йому ввижався якийсь шерхіт, наче хто підкрадався – тихо, обережно (О. Донченко);

Левко прислухається до шерхоту дерев (М. Стельмах);

Найменший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокання копит – все резонувалось тут надзвичайно лунко, чисто, повноголосо (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шерхіт — див. шум Словник синонімів Вусика
  2. шерхіт — ше́рхіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шерхіт — -хоту, ч. Глухий звук, шум від тертя чогось об що-небудь; шурхіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шерхіт — ШЕ́ЛЕСТ (тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий), ШЕЛЕСТІ́ННЯ рідше, ШАРУДІ́ННЯ, ШУ́РХІТ, ШУ́РХАННЯ рідше, ШЕ́РХІТ, ШЕ́РЕХ, ШЕ́МРАННЯ, ШЕ́МРІТ, ШЕ́МРІННЯ рідше, ШЕРХ розм., ШЕ́РХАННЯ розм., ШЕРЕХТІ́ННЯ розм., ШЕРХОТІ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шерхіт — ШЕ́РХІТ, хоту, ч. Глухий звук, шум від тертя чогось об що-небудь; шурхіт. На березі лише шерхіт хвиль, і страшно глянути на шаланду, як людина — самотня вона серед водяних гір (Ю. Янов. Словник української мови в 11 томах