шибеничний
ШИ́БЕНИЧНИЙ, а, е.
1. Прикм. до ши́бениця.
Шибеничні стовпи.
2. перен. Гострий, нищівний уїдливий або похмурий (про гумор).
Андрійові раптом перебігає химерна й зухвала думка. Думка в стилі шибеничного одчайдушного гумору (І. Багряний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шибеничний — ши́беничний прикметник Орфографічний словник української мови