шибеничка
ШИ́БЕНИЧКА, и, ж.
Зменш. до ши́бениця.
– Злий! Недобрий чоловік лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! Покинь! Покинь! – А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав (Т. Шевченко);
У кайданах, у тягарях нестерпучих поведуть [Марусяка] до шибенички... (Г. Хоткевич).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шибеничка — ши́беничка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шибеничка — -и, ж. Зменш. до шибениця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шибеничка — ШИ́БЕНИЧКА, и, ж. Зменш. до ши́бениця. — Злий! Недобрий чоловік лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! Покинь! Покинь! —А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав (Шевч. Словник української мови в 11 томах