1. Словник української мови в 11 томах

шибеничка

ШИ́БЕНИЧКА, и, ж. Зменш. до ши́бениця.

— Злий! Недобрий чоловік лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! Покинь! Покинь! —А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав (Шевч., II, 1963, 368);

У кайданах, у тягарях нестерпучих поведуть [Марусяка] до шибенички… (Хотк., II, 1966,293).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шибеничка — ШИ́БЕНИЧКА, и, ж. Зменш. до ши́бениця. – Злий! Недобрий чоловік лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! Покинь! Покинь! – А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав (Т. Шевченко); У кайданах, у тягарях нестерпучих поведуть [Марусяка] до шибенички... (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  2. шибеничка — ши́беничка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шибеничка — -и, ж. Зменш. до шибениця. Великий тлумачний словник сучасної мови