шибкий
ШИБКИ́Й, а́, е́, розм.
Те саме, що швидки́й 1, 2.
Кінь шибкий, копита в піску потопивши, Як криця гаряча в воді, клекотить (Л. Боровиковський);
Тяжке сирітство з самого малку, гірка неволя в чужій роботі – приборкали її шибку думку (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шибкий — -а, -е, розм. Те саме, що швидкий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шибкий — Шибки́й, -ка́, -ке́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шибкий — ШИБКИ́Й, а́, е́, розм. Те саме, що швидки́й 1, 2. Кінь шибкий, копита в піску потопивши. Як криця гаряча в воді, клекотить (Бор., Тв., 1957, 74); Тяжке сирітство з самого малку, гірка неволя в чужій роботі — приборкали її шибку думку (Мирний, І, 1949, 366). Словник української мови в 11 томах
- шибкий — Шибки́й, -а́, -е́ Стремительный, быстрый, порывистый. Вода шибка. Вх. Зн. 82. Шибкий, як вітер. Мир. ХРВ. 269. Шибка рибка в морі гуляє доволі. Чуб. V. 466. Тяжке сирітство..., гірка неволя в чужій роботі приборкали її шибку думку. Мир. ХРВ. 353. Словник української мови Грінченка