1. Словник української мови у 20 томах

шибко

ШИ́БКО, розм.

Присл. до шибки́й.

Стій ти, човен, не шибко біжи (П. Чубинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шибко — ши́бко прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. шибко — розм. Присл. до шибкий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. шибко — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил. Словник синонімів української мови
  4. шибко — Ши́бко, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шибко — ШИ́БКО, розм. Присл. до шибки́й. Стій ти, човен, не шибко біжи (Чуб., V, 1874, 505). Словник української мови в 11 томах
  6. шибко — Шибко нар. Стремительно, быстро, порывисто. Стій ти, човен, не шибко біжи. Чуб. V. 505. Словник української мови Грінченка