шибковий

ШИ́БКОВИЙ, а, е.

Прикм. до ши́бка.

Він [порадник] умів зайти на яку завгодно нараду як тінь, так що ніхто й не помітить; взагалі здавалося, що крізь нього можна розгледіти протилежну стіну, наче він був прозорий, як шибкове скло (О. Сизоненко).