шикати

ШИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.

Вимовляти протяжно звук “ш-ш”, “чш”, закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін.

Надувсь наш пан Забрьоха, мов індик, і став шикати, щоб усі замовчали (Г. Квітка-Основ'яненко);

Декілька жінок з малими дітьми ставали кружка коло церковних врат; діти плакали, матері їх гойдали, шикали (Панас Мирний);

По чотири в ряд рушили партизани толокою до лісу. Хтось глухо кашляв у кулак, на нього шикали (С. Воскрекасенко);

Приятелі в театрі поводились несамовито. З ложі, де вони сиділи, чути було захоплені вигуки, шум, гамір. Публіка шикала (О. Ільченко);

// Видавати звуки “ш – ш” (про предмети).

Дід займав свою ручку. Коса тьохкала, то шикала, то видзвонювала (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шикати — див. говорити Словник синонімів Вусика
  2. шикати — [шикатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  3. шикати — ши́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шикати — -аю, -аєш, недок., розм. Вимовляти звук "ш-ш", "чш", закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін. || Видавати звуки "ш-ш" (про предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шикати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. шикати — ШИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти звук "ш-ш", "чш", закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін. Надувсь наш пан Забрьоха, мов індик, і став шикати, щоб усі замовчали (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах