шикати
ШИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Вимовляти протяжно звук “ш-ш”, “чш”, закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін.
Надувсь наш пан Забрьоха, мов індик, і став шикати, щоб усі замовчали (Г. Квітка-Основ'яненко);
Декілька жінок з малими дітьми ставали кружка коло церковних врат; діти плакали, матері їх гойдали, шикали (Панас Мирний);
По чотири в ряд рушили партизани толокою до лісу. Хтось глухо кашляв у кулак, на нього шикали (С. Воскрекасенко);
Приятелі в театрі поводились несамовито. З ложі, де вони сиділи, чути було захоплені вигуки, шум, гамір. Публіка шикала (О. Ільченко);
// Видавати звуки “ш – ш” (про предмети).
Дід займав свою ручку. Коса тьохкала, то шикала, то видзвонювала (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шикати — див. говорити Словник синонімів Вусика
- шикати — [шикатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- шикати — ши́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- шикати — -аю, -аєш, недок., розм. Вимовляти звук "ш-ш", "чш", закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін. || Видавати звуки "ш-ш" (про предмети). Великий тлумачний словник сучасної мови
- шикати — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- шикати — ШИ́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Вимовляти звук "ш-ш", "чш", закликаючи до тиші, заспокоюючи і т. ін. Надувсь наш пан Забрьоха, мов індик, і став шикати, щоб усі замовчали (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах