1. Словник української мови у 20 томах

шикнути

ШИКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм., рідко.

Однокр. до шикува́ти¹.

ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.

Однокр. до ши́кати.

– Чш!!! – зненацька, де не взявшись, шикнув з проходу на Фросеньку капітан (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шикнути — див. сказати Словник синонімів Вусика
  2. шикнути — ши́кнути дієслово доконаного виду від: ши́кати розм. шикну́ти дієслово доконаного виду від: шикува́ти Орфографічний словник української мови
  3. шикнути — I ш`икнути-ну, -неш, док., розм. Однокр. до шикати. II шикн`ути-ну, -неш, док., розм., рідко. Однокр. до шикувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шикнути — ШЕЛЕСТІ́ТИ (видавати, утворювати, викликати шелест), ШАРУДІ́ТИ, ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ), ШЕ́МРАТИ (ШЕ́МРІТИ рідше), ШЕ́РХАТИ розм., ШЕРХОТА́ТИ (ШЕРХОТІ́ТИ) розм., ШЕРЕХТІ́ТИ розм., ШАМОТІ́ТИ розм., ШУШУ́КАТИ розм., ШУШУ́КАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. шикнути — ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до ши́кати. — Чш!!! — зненацька, де не взявшись, шикнув з проходу на Фросеньку капітан (Гончар, Новели, 1954, 134). ШИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм., рідко. Однокр. до шикува́ти¹. Словник української мови в 11 томах