шинник
ШИ́ННИК, а, ч.
Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості.
Білоцерківський шинник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шинник — ши́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- шинник — -а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шинник — ШИ́ННИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості. 85 процентів продукції ярославських шинників атестовано державним Знаком якості (Роб. газ., 19.IX 1976, 1). Словник української мови в 11 томах