1. Словник української мови в 11 томах

шинник

ШИ́ННИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості.

85 процентів продукції ярославських шинників атестовано державним Знаком якості (Роб. газ., 19.IX 1976, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шинник — ШИ́ННИК, а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості. Білоцерківський шинник. Словник української мови у 20 томах
  2. шинник — ши́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. шинник — -а, ч. Той, хто займається виготовленням шин (у 2 знач.), працює у шинній промисловості. Великий тлумачний словник сучасної мови