шифскарта

ШИФСКА́РТА, и, ж., заст.

Дозвіл на проїзд; квиток.

– Можна й назад, – погодився Столярчук. – Сплатіть мені, а потім у конторі за проїзд до Америки і за шифскарту додому... (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me