шифскарта
ШИФСКА́РТА, и, ж., заст.
Дозвіл на проїзд; квиток.
– Можна й назад, – погодився Столярчук. – Сплатіть мені, а потім у конторі за проїзд до Америки і за шифскарту додому... (І. Муратов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me