шихта

ШИ́ХТА¹, и, ж., спец.

Суміш вихідних матеріалів (руда, концентрати, флюси тощо), яку переробляють у металургійних агрегатах для одержання металів, сплавів або сполук заданого хімічного складу.

Тридцятиметрові башти урочисто підносилися коло кауперів, вагонетки з шихтою безперервно повзли нагору (Ю. Яновський);

Однією з проблем ливарного виробництва є одержання різних марок чавуну з єдиної шихти (з наук. літ.);

// терм. Напівпродукт, який містить рудні й нерудні компоненти та забезпечує одержання якісного грудкованого продукту заданого хімічного складу.

За технологією в склад шихти, з якої виплавляють скляну масу, поряд з піском, содою, доломітом треба додавати, 23–25 процентів битого скла (з газ.).

ШИ́ХТА², и, ж., діал.

Зміна (у 3, 4 знач.).

Робили день і ніч, .. кожда шихта по шість годин (І. Франко);

Перестали візки точитися, зрадів Тарас, що незадовго скінчиться шихта і він знову вийде на світ оглядати сонечко Боже (С. Ковалів).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шихта — Зміна [I] Словник з творів Івана Франка
  2. шихта — Зміна Словник чужослів Павло Штепа
  3. шихта — ши́хта 1 іменник жіночого роду суміш руди, коксу та інш. ши́хта 2 іменник жіночого роду зміна діал. Орфографічний словник української мови
  4. шихта — I -и, ж., спец. Суміш вихідних матеріалів (руди, шлаку, коксу, вугілля і т. ін.), що їх переробляють у металургійних, хімічних та інших агрегатах. II -и, ж., діал. Зміна (у 3, 4 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шихта — ши́хта (від нім. Schicht – шар, прошарок) 1. Суміш вихідних матеріалів (руда, флюси, кокс, вугілля тощо), призначених для переробки в металургійних, хімічних та інших агрегатах. 2. Кам’яновугільна Ш. – суміш різного вугілля для одержання коксу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. шихта — ШИ́ХТА¹, и, ж., спец. Суміш вихідних матеріалів (руди, шлаку, коксу, вугілля і т. ін.), що їх переробляють у металургійних, хімічних та інших агрегатах. Словник української мови в 11 томах