шишконіс
ШИШКОНІ́С, но́са, ч.
Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба.
Китайські гуси [походять] від гуся-шишконоса, африканські – від дикого єгипетського (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шишконіс — шишконі́с іменник чоловічого роду, істота порода гусей Орфографічний словник української мови
- шишконіс — -носа, ч. Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шишконіс — ШИШКОНІ́С, но́са, ч. Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба. Китайські гуси [походять] від гуся-шишконоса, африканські — від дикого єгипетського (Птахівн., 1955, 18). Словник української мови в 11 томах