1. Словник української мови в 11 томах

шишконіс

ШИШКОНІ́С, но́са, ч. Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба.

Китайські гуси [походять] від гуся-шишконоса, африканські — від дикого єгипетського (Птахівн., 1955, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шишконіс — ШИШКОНІ́С, но́са, ч. Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба. Китайські гуси [походять] від гуся-шишконоса, африканські – від дикого єгипетського (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. шишконіс — шишконі́с іменник чоловічого роду, істота порода гусей Орфографічний словник української мови
  3. шишконіс — -носа, ч. Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба. Великий тлумачний словник сучасної мови