шкалубина
ШКАЛУ́БИ́НА, и, ж., розм.
Тріщина, щілина.
Скачуть залізні кулі по горбах і ген далеко уже побігли. Там упали в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Г. Хоткевич);
Тілько лазять павуки. Тілько сумно виглядають Із шкалубин прусаки (С. Руданський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкалубина — Розколина, ЩІЛИНА, ШПАРА, сов. тріщина, шкарубина, шкарубинка Словник синонімів Караванського
- шкалубина — див. отвір; щілина Словник синонімів Вусика
- шкалубина — -и, ж., розм. Тріщина, щілина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкалубина — ШКАЛУ́БИ́НА, и, ж., розм. Тріщина, щілина. Скачуть залізні кулі по горбах і ген далеко уже побігли. Там упали в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Хотк., II, 1966, 111); Тілько лазять павуки. Тілько сумно виглядають Із шкалубин прусаки (Рудан.. Тв., 1956, 48). Словник української мови в 11 томах
- шкалубина — Шкалуби́на, -ни ж. Щель, разсѣлина. Черк. у. Словник української мови Грінченка