1. Словник української мови в 11 томах

шкалубина

ШКАЛУ́БИ́НА, и, ж., розм. Тріщина, щілина.

Скачуть залізні кулі по горбах і ген далеко уже побігли. Там упали в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Хотк., II, 1966, 111);

Тілько лазять павуки. Тілько сумно виглядають Із шкалубин прусаки (Рудан.. Тв., 1956, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкалубина — Розколина, ЩІЛИНА, ШПАРА, сов. тріщина, шкарубина, шкарубинка Словник синонімів Караванського
  2. шкалубина — див. отвір; щілина Словник синонімів Вусика
  3. шкалубина — ШКАЛУ́БИ́НА, и, ж., розм. Тріщина, щілина. Скачуть залізні кулі по горбах і ген далеко уже побігли. Там упали в якісь ізвори, зарилися в шкалубини скал (Г. Хоткевич); Тілько лазять павуки. Тілько сумно виглядають Із шкалубин прусаки (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  4. шкалубина — -и, ж., розм. Тріщина, щілина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкалубина — Шкалуби́на, -ни ж. Щель, разсѣлина. Черк. у. Словник української мови Грінченка