шкаралупа
ШКАРАЛУ́ПА, и, ж.
1. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо).
Спочатку білка-крадійка прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (О. Копиленко);
Під час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були .. вироби зі шкаралупи кокосових горіхів, ряд прикрас: намисто, гребені, сережки і т. п. (з наук.-попул. літ.).
2. Тверде панцирне покриття в деяких тварин (раків, крабів, черепах і т. ін.).
Щоправда, краб має шкаралупу, має клешні, живе під камінням, а все-таки він не рак, а краб... (Остап Вишня);
Ось равлик, – він втягся в свою шкаралупу (О. Донченко).
3. Твердий покрив на поверхні якого-небудь предмета, матеріалу і т. ін.
З металу зняли іржаву шкаралупу. Тепер, щоб покрити деталь будь-яким захисним шаром, її занурюють у розчин електроліту (з наук.-попул. літ.);
В Михася вигорілий від сонця на голові чуб узявся суцільною шкаралупою (С. Чорнобривець);
Стіг догорав. Він укрився чорною шкаралупою попелу, і тільки місцями жевріли червоні цятки жару (І. Багмут);
* Образно. Коли вмовкала скрипка, під вікном зчинявся галас. Кортіло всякому заглянути в цю глиняну шкаралупу, звідки лилися звуки (Іван Ле).
4. перен. Те, що обмежує, затримує щось, заважає чому-небудь (дальшому розвитку, руху і т. ін.).
Університетське життя вилущило його з тісної шкаралупи гімназиста. Повіяло іншим життям (Н. Кобринська);
Ми зримо відчуваємо органічну єдність мистецтва Я. Музики і народної творчості. Проте для художниці народна творчість – не вузька шкаралупа, а чисте джерело правди і натхнення (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- шкаралупа — (краба) панцер, П. оболонка, межі, шкаралупина, шкарупа, п! ЛУШПАЙКА Словник синонімів Караванського
- шкаралупа — див. залишок; кора; лушпайка Словник синонімів Вусика
- шкаралупа — шкаралу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шкаралупа — -и, ж. 1》 Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). 2》 Тверде панцирне покриття в деяких тварин (раків, крабів, черепах і т. ін.). 3》 Твердий покрив на поверхні якого-небудь предмета, матеріалу і т. ін. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкаралупа — вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи. Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Фразеологічний словник української мови
- шкаралупа — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- шкаралупа — Шкаралу́па, -пи; -лу́пи, -лу́п Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шкаралупа — ШКАРАЛУ́ПА, и, ж. 1. Тверде, цупке природне покриття (яйця, плоду тощо). Спочатку білка-крадійка прокусила шкаралупу яєчка, потім випила його (Коп., Як вони.., 1948, 18); Лід час експедиції І. Словник української мови в 11 томах
- шкаралупа — Шкаралупа, -пи ж. Скорлупа яйца. ЕЗ. V. 208; корка арбуза и пр. Булатом ввесь обшився і був як в шкаралупі боб. Котл. Ен. VI. 29. Вже третій кавун доїдали.... по хаті шкаралуп, як на баштані коло куріня. Св. Л. 176. Словник української мови Грінченка