1. Словник української мови у 20 томах

шкаралупина

ШКАРАЛУ́ПИНА, и, ж., розм.

Те саме, що шкаралу́па.

Маринка тільки подивилась на його, не знаючи, що сказати, і почала м'яти дрижачими пальцями шкаралупину з картоплі (В. Винниченко);

Невидиме пташеня клюнуло іще настирливо, різко, аж затріщала шкаралупина (М. Стельмах);

* Образно. Сором'язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки (М. Стельмах);

Манесенький [монесенький] човник раз у раз поринав у їх [хвилі], проте дід гнав за іграшки свою хистку шкаралупину (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкаралупина — див. кора Словник синонімів Вусика
  2. шкаралупина — шкаралу́пина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шкаралупина — -и, ж., розм. Те саме, що шкаралупа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкаралупина — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. Словник синонімів української мови
  5. шкаралупина — ШКАРАЛУПИ́НА, и, ж„ розм. Те саме, що шкаралу́па. Невидиме пташеня клюнуло іще настирливо, різко, аж затріщала шкаралупина (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 537); *Образно. Словник української мови в 11 томах