шкаралупиння
ШКАРАЛУПИ́ННЯ, я, с.
Те саме, що шкарлупи́ння.
І він дуже хапався за життя не так очима, як пересушеними вухами, схожими на шкаралупиння слимаків, прикладаючи до них довгі і жовті, мов свічі, пальці (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкаралупиння — див. кора Словник синонімів Вусика