1. Словник української мови в 11 томах

шкаралупина

ШКАРАЛУПИ́НА, и, ж„ розм. Те саме, що шкаралу́па.

Невидиме пташеня клюнуло іще настирливо, різко, аж затріщала шкаралупина (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 537);

*Образно. Сором’язливість почуттів найкраще прикрити від чужого ока шкаралупиною насмішки (Стельмах, І, 1962, 400);

Манесенький човник раз у раз поринав у їх [хвилі], проте дід гнав за іграшки свою хистку шкаралупину (Л. Янов., І, 1959, 306).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкаралупина — див. кора Словник синонімів Вусика
  2. шкаралупина — ШКАРАЛУ́ПИНА, и, ж., розм. Те саме, що шкаралу́па. Маринка тільки подивилась на його, не знаючи, що сказати, і почала м'яти дрижачими пальцями шкаралупину з картоплі (В. Словник української мови у 20 томах
  3. шкаралупина — шкаралу́пина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. шкаралупина — -и, ж., розм. Те саме, що шкаралупа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкаралупина — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. Словник синонімів української мови