шкарлатний

ШКАРЛА́ТНИЙ, а, е. заст.

Прикм. до шкарла́т.

Місто кричить під небо з утіхи і з усіх сторін текуть люди зі свічами в дарі церквам, а рада міста і вислала в замковий собор шату зі шкарлатного оксамиту (К. Гриневичева).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me