шкарлупа
ШКАРЛУ́ПА, и, ж., розм.
Те саме, що шкаралу́па.
Сич оріха в рот уклав. Сич оріха пожував Та й очима лупа: “Не оріх – шкарлупа! Обманула білка всіх. Що, як мед, смачний оріх...” (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шкарлупа — шкарлу́па іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шкарлупа — -и, ж., розм. Те саме, що шкаралупа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шкарлупа — ШКАРАЛУ́ПА (тверде покриття плодів, яєць), ШКАРАЛУ́ПИНА розм., ШКАРЛУ́ПА розм., ШКАРЛУ́ПИНА розм., ШКАРАЛУ́ЩА (ШКАРАЛЮ́ЩА) розм., ШКАРАЛУ́ЩИНА розм., ШКАРУ́ПА (ШКОРУ́ПА) діал.; ЛУШПИ́НА, ЛУЗГА́, ЛУСКА́, ЛУШПАНИ́НА, ЛУШПА́, ЛУПА́ діал. (перев. Словник синонімів української мови
- шкарлупа — ШКАРЛУПА́, и, ж., розм. Те саме, що шкаралупа́. Сич оріха в рот уклав. Сич оріха пожував Та й очима лупа: "Не оріх — шкарлупа! Обманула білка всіх. Що, як мед, смачний оріх…" (Стельмах, Живі огні, 1954, 41). Словник української мови в 11 томах