1. Словник української мови у 20 томах

шкодливий

ШКОДЛИ́ВИЙ, а, е, розм.

Те саме, що шкідли́вий 1.

Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти, в якихось потаємних щілинах, у базарних рундуках (Ю. Збанацький);

Батько .. нічим не зміг переломити шкодливого, веселого норову Максимового (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкодливий — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  2. шкодливий — шкодли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  3. шкодливий — -а, -е, розм. Те саме, що шкідливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шкодливий — ШКІДЛИ́ВИЙ (про людину — який завдає шкоди, збитків комусь, чомусь), ШКОДЛИ́ВИЙ розм., КА́ПОСНИЙ розм., ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм. Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (прислів'я); "Сюди, трусливії Троянці, На бой, шкодливії поганці!... Словник синонімів української мови
  5. шкодливий — ШКОДЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що шкідли́вий 1. Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти, в якихось потаємних щілинах, у базарних рундуках (Збан., Сеспель, 1961, 335); Батько.. нічим не зміг переломити шкодливого, веселого норову Максимового (Мирний, І, 1949, 213). Словник української мови в 11 томах
  6. шкодливий — Шкодливий, -а, -е 1) = шкідливий. Шкодливий тхір. Гліб. 2) Часто творящій проказы. Словник української мови Грінченка