шкодливий

ШКІДЛИ́ВИЙ (про людину — який завдає шкоди, збитків комусь, чомусь), ШКОДЛИ́ВИЙ розм., КА́ПОСНИЙ розм., ЗБИТО́ЧНИЙ (ЗБИТО́ШНИЙ) розм. Лякливий, як заєць, а шкідливий, як кішка (прислів'я); "Сюди, трусливії Троянці, На бой, шкодливії поганці! Зарились в землю, мов кроти" (І. Котляревський); Особливо видавався між хлопцями Павлушка Янович — чистенько зодягнене, випещене, ледаче й капосне хлоп'я (С. Васильченко); (Завада:) От збиточна дівчина! Двері заперла і не озивається! (І. Франко); На вулиці, серед збитошної дітлашні, дівча люто або весело огризалося (В. Бабляк).

ШКІДЛИ́ВИЙ (який шкодить комусь, чомусь, перев. здоров'ю, погано впливає на когось, щось), НЕЗДОРО́ВИЙ, ЗЛІ́СНИЙ, ВАДЛИ́ВИЙ, ВАДКИ́Й рідше, ПОГА́НИЙ розм., ЗЛИЙ розм., ШКОДЛИ́ВИЙ розм., ОТРУ́ЙНИЙ розм., ТЛІ́ННИЙ книжн. Горький все намовляє мене іти туди (на гору) на ніч, щоб стріти там схід сонця, але я зрікаюсь, бо не спати ніч уважаю шкідливим (М. Коцюбинський); Тут з'являється ангел-утішитель і випроваджує нещасних з темного завулка, з нездорового повітря на свіжий, ясний світ Божий (Н. Кобринська); У рисовому господарстві дуже злісними бур'янами є просянки (з журналу); В багатьох (криницях) вода з точки зору медицини погана (з газети); (Любов:) Бути щасливою самій і дати щастя іншому, що ж тут злого? (Леся Українка); Ще єсть погорджені у племені грибів: Ніхто ніколи їх не смажив і не їв, Одні бо не смачні, а другі ще й шкодливі (переклад М. Рильського); Та пісня має у собі щось отруйне (М. Коцюбинський); Бува, як недруг тлінним духом тобі нашепче щось у вухо, — одплюнь, працюй, будуй і рий (П. Тичина). — Пор. згу́бний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шкодливий — див. бешкетник Словник синонімів Вусика
  2. шкодливий — ШКОДЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що шкідли́вий 1. Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти, в якихось потаємних щілинах, у базарних рундуках (Ю. Збанацький); Батько .. нічим не зміг переломити шкодливого, веселого норову Максимового (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  3. шкодливий — шкодли́вий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  4. шкодливий — -а, -е, розм. Те саме, що шкідливий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шкодливий — ШКОДЛИ́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що шкідли́вий 1. Жили вони [безпритульники], немов ті одичавілі шкодливі коти, в якихось потаємних щілинах, у базарних рундуках (Збан., Сеспель, 1961, 335); Батько.. нічим не зміг переломити шкодливого, веселого норову Максимового (Мирний, І, 1949, 213). Словник української мови в 11 томах
  6. шкодливий — Шкодливий, -а, -е 1) = шкідливий. Шкодливий тхір. Гліб. 2) Часто творящій проказы. Словник української мови Грінченка