шкодити

ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти. Велика батьківська шапка насунулась йому аж на ніс і заважала бачити (О. Довженко); Недалека подорож, однак, усе відкладалась: то заважали якісь дрібниці, то побутові клопоти (С. Журахович); Просуватись далі заважав наріжний будинок протилежного кварталу, що виходив фасадом на саме перехрестя (О. Гончар); — Учора головний інженер сказав мені, що здійсненню пропозиції інженера Розенберга.. перешкоджає ще й устаткування цеху (Ю. Шовкопляс); — Ви мені перебиваєте читати, — сказав (Харитін) (І. Нечуй-Левицький); А читаючи повісті, вона поминала ті місця, де обмальовувались чудові вигляди натури, аж сердилась, що вони перебаранчають їй слідкувати за оповіданням про людей (І. Нечуй-Левицький); Парася, не підіймаючи очей, рішуче заявила батькові: — Тату, не перечте нашому щастю (Ю. Збанацький); Івась почав їй суперечити: коли вона опускала ложку у миску набрати страви, він попереджав її і одбирав її ложку (Панас Мирний).

ШКО́ДИТИ кому (завдавати комусь шкоди, неприємностей), ВА́ДИТИ рідше, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) кого, розм., ЗБИТКУВА́ТИ кого і без додатка, діал.; КОПА́ТИ розм., ПІДКО́ПУВАТИ розм., КОПА́ТИСЯ розм., ПІДКО́ПУВАТИСЯ розм., ПІДРИВА́ТИСЯ розм. (під кого, проти кого — підступно, таємно); ПІДСИ́ДЖУВАТИ кого (підступними діями); КА́ПОСТИТИ розм., ПА́КОСТИТИ розм. (робити комусь капості). — Док.: нашко́дити, зава́дити, підрі́зати, позбиткува́ти, підкопа́ти, підкопа́тися, підри́тися, підсидіти, нака́постити, напа́костити. — Той, хто не вважа волі другого, не зазнає й правди на світі, а буде жити однією кривдою і шкодитиме собі й людям (Панас Мирний); — Ніколи вже не буду вадить тому чоловікові, котрого ти милуєш! (О. Стороженко); Ураз Марва ще більше підрізала Захара, ніж раніше своїми брехнями між людьми (Грицько Григоренко); — Ти, марнотрате, ..ти що видиш, та до корчми тягнеш, та ще мене хочеш збиткувати?! (В. Стефаник); Як розсердиться (Панас), то вже злий буде хто й зна поки і все проти того чоловіка копатиме (Б. Грінченко); Всі ті скарги (панів) пропадали, Комісара не підкопали, Ні навіть не могли сплямить (І. Франко); — Он воно що? — протяжно вимовив Захар. — Значить, копаються під Зарубу! (В. Кучер); Ходять (люди) кругом, шукають, як би підритися під мене, підкопатися так, щоб я не знав, щоб зразу повалить мене, наступити, перейти, переїхати... (Панас Мирний); — Софрон — розумний мужик.. Аби він не подумав, що я його підсиджую (Ю. Бедзик); Ледар нічого не робить, лише цілими днями волочиться по затінках, пакостить людям, намовляє молодших до лиходійства (С. Ковалів).

ШКО́ДИТИ чому (бути шкідливим перев. для здоров'я людей, тварин, росту рослин), ЗАШКО́ДЖУВАТИ рідше, ВА́ДИТИ, ПІДРИВА́ТИ що, ПІДКО́ШУВАТИ що, ПІДСІКА́ТИ що, ПІДТИНА́ТИ що, ПІДТО́ЧУВАТИ що, ПІДРІ́ЗУВАТИ (ПІДРІЗА́ТИ) що, розм., ЗАВГО́РЮВАТИ діал.; ША́РПАТИ (із сл. душа, мозок, нерви, серце і т. ін. — розладнувати нервову систему людини). — Док.: зашко́дити, зава́дити, підірва́ти, підкоси́ти, підсікти́, підітну́ти, підтя́ти, підточи́ти, підрі́зати, завго́рити, поша́рпати. Пиріг животові не шкодить (прислів'я); — Ах, отче! Покиньте сю розмову, прошу вас! Вона вас бентежить, може зашкодити вашому здоров'ю! (І. Франко); Мені тепер залізниця вадить таки просто своїм димом, задухою, протягами серед спеки, тіснотою, неспанням (Леся Українка); Прикрощі підривали здоров'я, але не згасили Довженкової віри (з журналу); Підкошувала мене нова журба і тривога: я не знала, що з Миколою (Ірина Вільде); Рання хвороба очей, нужда, голод, переслідування з боку царських чиновників — ось що їло талант його, ось що його підсікало! (П. Тичина); Мучила її безсонність, і гарячка до крайності підтинала її сили (О. Кобилянська); Йому жагуче хотілося жити, але хвороба безжально підточувала старечий організм (А. Шиян); Думки, як черва, ворушаться в голові, точать її хворе серце, підрізують її немощну силу (Панас Мирний); Але що зараз у жінки з серцем, що його шарпає, як пазурами — в кров? (А. Головко).